Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (12) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Забелин И$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Головаха М. Л. Сравнительный анализ отдаленных результатов высокой корригирующей остеотомии большеберцовой кости и монокондиллярного эндопротезирования коленного сустава при медиальном гонартрозе [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, О. В. Банит, Ю. А. Бабич, А. О. Твердовский, И. Н. Забелин, С. Н. Красноперов, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 1. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_1_6 Проаналізовано результати монокондилярного ендопротезування та високої коригувальної остеотомії великогомілкової кістки за умов медіального гонартрозу. Зазначені методи не є конкурентними, тому що різним групам пацієнтів показані: висока коригувальна остеотомія великогомілкової кістки за умов гонартрозу з варусною деформацією у випадку ураження медіального відділу II ст. за Келгреном - Лоуренсом для хворих, не старших за 55 років, за цього ураження хряща латерального відділу колінного суглоба не може бути більшим II ст. за Оутербрідж; монокондилярне ендопротезування за умов гонартрозу з варусною деформацією показано в разі тотального дефекту медіального відділу та повністю збереженого латерального відділу колінного суглоба. | ||
| 2. |
Головаха М. Л. Экспериментальное обоснование восстановления клювовидно-ключичной связки при повреждениях акромиально-ключичного сустава [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. Н. Забелин, И. В. Шишка, О. В. Банит, Ю. А. Бабич, А. О. Твердовский, С. Н. Красноперов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 4. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_4_15 Клювовидно-ключичная связка - одна из основных структур, стабилизирующих акромиально-ключичный сустав. Ее восстановление является ключевым звеном в хирургическом лечении вывихов акромиального конца ключицы. При изолированном повреждении акромиально-ключичной связки (I - II типы повреждений по классификации Rockwood) возможно консервативное лечение. Хирургическое лечение является методом выбора при повреждениях акромиально-ключичного сустава III - IV типов по Rockwood. Применение системы "АКК-Такелаж" позволяет стабильно восстановить акромиально-ключичный сустав и создать условия для регенерации ключично-клювовидной связки. | ||
| 3. | 
Головаха М. Л. Поражение суставного хряща при несостоятельности передней крестообразной связки [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, О. В. Банит, А. О. Твердовский, Ю. А. Бабич, И. Н. Забелин, В. Орлянский // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 135-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_36 Отсутствие передней крестообразной связки и ее роль в развитии посттравматического остеоартроза недостаточно исследована. Работа основана на анализе обследований 52 больных возрастом от 34 до 75 лет, которым проведено тотальное эндопротезирование коленного сустава. Повреждение передней крестообразной связки влияет на разрушение коленного сустава за счет изменения его биомеханики. | ||
| 4. |
Забелин И. Н. Моделирование восстановления клювовидно-ключичной связки при повреждениях акромиально-ключичного сустава [Електронний ресурс] / И. Н. Забелин, М. Л. Головаха, И. В. Шишка, С. В. Чопоров, С. И. Гоменюк // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 2. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2014_2_15 Мета роботи - побудувати розрахункову модель відновлення дзьобоподібно-ключичної зв'язки в разі ушкоджень надплечево-ключичного суглоба та визначити положення точки кріплення фіксатора на ключиці, що забезпечує мінімальне зусилля у штучній зв'язці. За основу взято модель надплечево-ключичного суглоба, в якій він наведений у вигляді системи взаємодіючих жорстких стрижнів. У результаті дослідження рівноваги системи одержано вираз, за допомогою якого можна визначити положення точки кріплення фіксатора на ключиці, яка відповідає мінімальній реакції опори (сили, що розтягує) у фіксаторі. Положення каналу в ключиці для проведення фіксатора залежить від її довжини. Тому найсприятливіша точка для проведення каналу в надплечевому кінці ключиці має розташовуватися на відстані від 12,9 до 15,5 % від її загальної довжини. | ||
| 5. | 
Шишка И. В. Корреляция данных магниторезонансной томографии и артроскопии при свежих повреждениях капсульно-связочного аппарата латерального отдела голеностопного сустава [Електронний ресурс] / И. В. Шишка, М. Л. Головаха, С. Н. Красноперов, О. В. Банит, А. О. Твердовский, И. Н. Забелин // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2012. - № 1. - С. 66-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2012_1_15 | ||
| 6. | 
Головаха М. Л. Метод малоинвазивного оперативного лечения вывихов акромиального конца ключицы [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, И. Н. Забелин, О. В. Банит, Ю. А. Бабич, А. О. Твердовский // Літопис травматології та ортопедії. - 2012. - № 1-2. - С. 90-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2012_1-2_28 | ||
| 7. |
Шишка И. В. Роль магниторезонансной томографии в диагностике свежих повреждений капсульно-связочного аппарата латерального отдела голеностопного сустава [Електронний ресурс] / И. В. Шишка, М. Л. Головаха, С. Н. Красноперов, О. В. Банит, А. О. Твердовский, И. Н. Забелин // Літопис травматології та ортопедії. - 2012. - № 1-2. - С. 258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2012_1-2_79 | ||
| 8. |
Головаха М. Л. Первый опыт хирургического лечения свежих вывихов акромиального конца ключицы под эндоскопическим контролем [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, И. Н. Забелин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_4_4 Сьогодні відомо понад 100 видів хірургічного лікування вивиху надплечового кінця ключиці. Таке різноманіття зумовлене анатомо-біомеханічними особливостями надплечово-ключичного суглоба і його зв'язкового апарату, а також свідчить про певні недоліки кожного з методів. Крім того, встановлено, що в 16,5 - 35,2 % випадків повного відновлення функції не відбувається, що свідчить про актуальність розроблення та впровадження новітніх методик лікування. Мета роботи - покращити результати лікування ушкоджень надплечово-ключичного суглоба (НКС) шляхом відновлення клювовидно-ключичної зв'язки під артроскопічним контролем. Методи: прооперовано за допомогою артроскопічного обладнання 5 чоловіків віком від 18-ти до 42-х років зі свіжими ушкодженнями НКС. Фіксацію суглоба проводили за допомогою системи "АКК-Такелаж" із високоміцним нерозсмоктувальним матеріалом. Термін іммобілізації косинковою пов'язкою становив 2 - 3 тиж залежно від інтенсивності болю. Контрольне клінічне та рентгенологічне обстеження проводили через 1 та 3 міс після операції. Використання запропонованого методу відновлення свіжих ушкоджень НКС надало змогу одержати хороші та відмінні результати у всіх прооперованих хворих. Рухи в плечовому суглобі відновлено у всіх пацієнтів у повному обсязі. Під час хірургічних втручань за розробленою методикою виконують невеликі проколи (0,5 см), що забезпечує хороші косметичні результати. Позитивним моментом є також мала операційна травма, тому що не потрібно виділяти ключицю і підключичний простір для свердління в них каналу та проведення фіксувального пристрою. Висновки: застосування артроскопічного обладнання для відновлення НКС сприяє зниженню травматичності операції, зменшенню термінів іммобілізації, надає змогу прогнозувати віддалені позитивні результати і відновити рухи в плечовому суглобі в повному обсязі. | ||
| 9. |
Головаха М. Л. Тенодез сухожилия длинной головки бицепса при его патологии [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, И. Н. Забелин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_2_12 Однією з причин больового синдрому - порушення функції плечового суглоба (ПС) може бути запалення або ушкодження внутрішньосуглобової або позасуглобової частини довгої головки біцепса (ДГБ). Різні варіанти патології ДГБ є показанням для хірургічного лікування, а саме тенодезу або тенотомії сухожилка ДГБ. Відомо безліч методів та місць фіксації сухожилка ДГБ, проте єдиної думки щодо їх застосування немає. Мета: визначити оптимальний метод і місце фіксації ДГБ за різних видів його патології. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 37-ми пацієнтів (26 чоловіків, 11 жінок від 18 до 79 років) з різними видами патології сухожилка ДГБ за період з 2009 по 2015 рр. У передопераційному періоді всім пацієнтам виконували клінічне обстеження з обов'язковими провокаційними навантажувальними тестами Speed, OіBrien, Yergasson, рентгенографію ПС і МРТ-дослідження. Варіанти хірургічної корекції були такими: тенотомія, тенодез із фіксацією якірними фіксаторами, тенодез із фіксацією інтерферентними гвинтами, субпекторальна фіксація за допомогою системи Endobutton і субпекторальний тенодез із трансосальною шовною фіксацією. Під час вибору методу хірургічного лікування патології біцепса, крім морфології ушкодження сухожилка ДГБ, необхідно враховувати вік пацієнта, рівень фізичної та трудової активності, а також асоційовані порушення ПС. Застосування тенотомії біцепса у пацієнтів старших за 50 років з низькою фізичною і трудовою активністю надає змогу скоротити тривалість операції, знизити інтраопераційну травму і одержати хороші результати без суттєвого зниження функціональних результатів лікування. Застосування субпекторального тенодезу сухожилка ДГБ з фіксацією за допомогою системи Endobutton - трансосальної фіксації надали змогу одержати найкращі функціональні результати лікування. | ||
| 10. |
Кудиевский А. В. Роль хирургических методов лечения в медицинской реабилитации пациентов с заболеваниями и последствиями травм опорно-двигательной системы [Електронний ресурс] / А. В. Кудиевский, М. Л. Головаха, И. В. Шишка, И. Н. Забелин, Е. И. Завдун // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 4. - С. 90-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_4_15 Мета роботи - показати ефективність сучасних методів лікування в системі медичної реабілітації пацієнтів із різними термінами захворювань і травм за умов відділення ортопедії, артрології і спортивної травми. Проаналізовано 1974 історій хвороби пацієнтів, які проходили лікування у період з 2013 до 2015 рр. Хірургічні втручання виконано 1655 пацієнтам, із них 69,5 % мали порушення функцій після перенесених захворювань кістково-м'язової системи, 29,3 % - травми, 1,2 % - змішаного генезу (переломи на фоні остеопорозу, фіброзної дисплазії тощо). Використано ендопротези цементної та безцементної фіксації вітчизняного і зарубіжного виробництва ("Мотор Січ", "Zimmer", "W. Link", "DeРuy"), а також малоінвазивні (артроскопічні) операції. Повторно на реабілітаційному фізіо-функціональному лікуванні перебували 319 хворих. Ендопротезування колінного суглоба виконано в 105-ти хворих, кульшового - в 333-х, артроскопічні втручання - в 1129-ти. Операції на нижніх кінцівках становили 96 %, із них 86 % - малоінвазивні артроскопічні (рефіксація й пластика сумково-зв'язкового апарата колінного і надп'ятково-гомілкового суглобів). Термін перебування в стаціонарі виявився меншим ніж 6 діб у 205-ти пацієнтів. Після артроскопічних операцій на колінному суглобі хворі починали навантаження з першої доби без милиць, під контролем методиста-реабілітолога. Більшість пацієнтів (76,2 %) із ушкодженнями колінного суглоба були працездатного віку, від 21-го до 50-ти років. Серед осіб віком 51 - 70 років і старше із захворюваннями суглобів як в основній, так і в контрольній групі домінували жінки. Застосування сучасних методів діагностики та хірургічного лікування, рання реабілітація надали змогу скоротити терміни лікування і повернути хворих до повноцінної життєдіяльності. | ||
| 11. |
Головаха М. Л. Результаты восстановления передней крестообразной связки по технологии "все внутри" [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, С. Н. Красноперов, Р. В. Титарчук, И. Н. Забелин, А. О. Твердовский, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 2. - С. 84-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_2_14 Незважаючи на створення нових технологій, кількість незадовільних результатів відновлення передньої схрещеної зв'язки (ПСЗ) не зменьшуються. Вдосконалення методики відбувається за двома напрямами, а саме: зменшення операційної травми та поліпшення анатомічної позиції трансплантата. Мета роботи - оцінити ефективність відновлення ПСЗ за допомогою методу "усе всередині". Проаналізовано результати відновлення ПСЗ за допомогою методу "усе всередині" у 346 пацієнтів (201 чоловік, 145 жінок), прооперованих у період 2013 - 2015 рр. Розподіл за віком: до 20 років - 75 хворих, 21 - 30 - 116, 31 - 40 - 101, понад 40 - 54. Свердління каналів виконано інструментом RetroDrill або FlipCutter, фіксацію в стегновій і великогомілковій кістках - підвісною системою TightRope або її аналогом. Рецидив нестабільності виник у 3-х пацієнтів, у 2 випадках - стійкий реактивний синовіт. Болю в місці імплантатів та їх вилучення не було. Показники за шкалою IKDC становили: A-162, B-34, C-15, D-3. Основними перевагами методу є: істотне зменшення болю (1 - 3 бали за ВАШ на 2-гу добу); швидке відновлення обсягу рухів; відсутність гематом у місці виходу каналу на великогомілковій кістці; використання лише одного сухожилля в 92 % випадків, збереження функції m. gracilis, відсутність у каналах кісток імплантатів, що є дуже важливим у разі виконання ревізійної операції. Зроблено висновки, що методика відновлення ПСЗ за технологією "усе всередині" з фіксацією системою типу TightRope не поступається іншим технологіям і забезпечує позитивні результати лікування пацієнтів із передньою нестабільністю колінного суглоба. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |